Що таке стимулююче регулювання?

Середній час експлуатації розподільчих мереж електроенергетичного сектору складає понад 40 років, досягаючи 60-85% рівня зносу. При цьому споживання електричної енергії усіма категоріями споживачів зростає із року в рік, проте енергопостачальні компанії не мають необхідних ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.

Стан електричних мереж та енергетичного обладнання, необхідність у додатковій потужності для споживачів електричної енергії вимагають значних інвестицій, які можуть бути залучені лише за умови впровадження стимулюючого регулювання – загальноприйнятого у міжнародній практиці інструменту, що забезпечує можливість реконструкції електричних мереж та розвиток енергетичної інфраструктури.

Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання.
Наприклад, Великобританії вдалося у 2 рази скоротити витрати електророзподільчих компаній та тарифи на передачу електроенергії за 15 років. У Румунії знос активів зменшився з 75% до 48% протягом 2004-2011 років.

Стимулююче регулювання або RAB-регулювання (Regulatory Asset Base) – це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній. Нею передбачається встановлення величини необхідного доходу в залежності від досягнення встановлених показників надійності електропостачання та якості обслуговування споживачів, а також мотивація регульованих компаній до зниження витрат.

Основними елементами стимулюючого регулювання є:

· проведення переоцінки активів з метою встановлення регуляторної бази активів для розрахунку регуляторної амортизації та прибутку;

· встановлення норми прибутку на рівні, достатньому для залучення необхідного обсягу інвестицій;

· покриття обґрунтованих операційних витрат;

· встановлення довгострокових параметрів регулювання (цільових показників якості та надійності).

 Як зміниться механізм формування тарифів?

Якщо традиційна модель «витрати плюс» представлена формулою:

Собівартість + Прибуток (відсоток від собівартості) = Ціна послуги,

то новий метод припускає інше трактування:

Ціна - Прибуток (вимоги до рівня дохідності капіталу) = Собівартість (виробництво по цільовій собівартості).

Якщо діюча методика «витрати плюс» дозволяє підприємствам-ліцензіатам враховувати в тарифі операційні витрати, амортизаційні відрахування та встановлений рівень рентабельності, то RAB-метод перетворює останній компонент цієї формули в рівень доходу на капітал (R). Цей дохід визначається двома складовими: регуляторною базою активів (RAB) компанії та регуляторною нормою прибутковості (r).

Регуляторна база активів (RАB) визначається як справедлива вартість активів підприємства, які використовуються в регульованій діяльності, і може бути оцінена кількома способами: як ринкова вартість компанії, відновлювана вартість активів, дисконтований потік грошових коштів, балансова вартість або вартість заміщення активів. Тобто, фактично необхідно на підставі незалежної експертизи, провести оцінку основних фондів підприємств.

Розрахувати норму прибутковості (r) або норму інвестованого прибутку більш складно. Згідно з європейськими RAB-методикам вона розраховується на підставі середньозваженої вартості капіталу (WACC). Формула, що дозволяє визначити цей показник, говорить про те, що він враховує вартість власного капіталу і вартість позикового капіталу (позики, облігації, прямі інвестиції). Крім того, обидва ці елементи (як власні кошти компанії, так і позикові) мають свою ціну, яка виражена певною процентною ставкою. При цьому, для визначення WACC враховуються податки підприємства.

Завданням регулятора також стане визначення рівня операційних витрат, які будуть враховані в тарифах, які включають як контрольовані витрати (наприклад, на енергоносії), так і неконтрольовані (індексація на рівень інфляції, відрахування в фонд оплати праці, податки, збори). Зменшуючи контрольовані витрати, підприємство ліцензіат зможе заощадити кошти, які будуть прибутком компанії. При переході на 2-ий регуляторний період, який триватиме 5 років, регулятор також буде встановлювати вимоги до ефективності і до якості послуг.

Що принесе нова система тарифоутворення?

Переваги для економіки України

· Створення привабливого інвестиційного клімату за рахунок прозорих механізмів тарифоутворення для залучення приватних інвестицій з метою модернізації інфраструктури електроенергетичної галузі;

· Підвищення енергетичної безпеки держави за рахунок підвищення ефективності витрат;

· Збільшення інвестицій та зниження технологічних витрат електроенергії в мережах;

· Прозорий механізм тарифоутворення.

Переваги для споживачів електроенергії

· Підвищення якості і надійності електропостачання за рахунок модернізації підстанцій і ліній електропередачі;

· Поліпшення якості послуг;

· Підвищення якості обслуговування споживачів шляхом введення нових клієнтоорієнтованих сервісів;
· В перспективі зменшення тарифів від скорочення неефективних витрат енергокомпанії.

Переваги для енергетичних компаній

· Прогнозованість доходу, що забезпечує можливість залучення довгострокових інвестицій, у т.ч. на міжнародних ринках капіталу;
· Зменшення втручання регулятора в операційну діяльність, збереження досягнутої економії внаслідок підвищення ефективності діяльності в розпорядженні енергокомпанії;
· Збільшення ринкової вартості компанії

Переваги для потенційних інвесторів

· Істотне зниження ризиків при вкладенні своїх коштів в активи підприємств енергетичної галузі;
· Гарантований тарифом дохід на вкладений капітал, що дозволить інвесторам повертати свої кошти і отримувати прибуток.

Перелік нормативно-правових документів, які регламентують запровадження стимулюючого регулювання:

• Закон України «Про природні монополії»;

• Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», затверджена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015;

• Наказ фонду Державного майна України від 12.03.2013 № 293 «Про затвердження Методики оцінки активів суб’єктів природних монополій, суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії»;

• Постанови НКРЕ:

• від 15.08.2013 № 1109 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо плану роботи ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з підготовки до переходу до стимулюючого регулювання»;

• від 23.07.2013 № 1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання»;

• від 26.07.2013 № 1029 «Про застосування стимулюючого регулювання у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами»;

• від 11.07.2013 № 898 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;

• від 11.07.2013 № 899 «Про затвердження Порядку визначення регуляторної бази активів суб’єктів природних монополій у сфері електроенергетики»;

• від 11.07.2013 № 900 «Про затвердження Порядку розрахунку роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом у разі застосування стимулюючого регулювання»;

• від 26.07.2013 № 1030 «Про затвердження Процедури встановлення тарифів для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання»;

• від 26.07.2013 № 1031 «Про затвердження Порядку розподілу активів, витрат та доходів між видами діяльності ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними)електромережами»;

• від 26.07.2013 № 1032 «Про затвердження Порядку визначення необхідного доходу від здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у разі застосування стимулюючого регулювання».
  Зазначені нормативно-правові документи розміщені в системі інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" та на офіційній сторінці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) в мережі Інтернет за адресою: www.nerc.gov.ua

Складові, що змінюються в RAB тарифі, в порівнянні з діючим тарифом:

1. «Прибуток». При діючій методології «Витрати-плюс» прибуток розраховується за фіксованим відсотком до операційних витрат. Прибуток, у разі застосування стимулюючого регулювання, враховується в обсязі 12,5% від регуляторної бази активів та є джерелом фінансування інвестиційної програми.

2. «Амортизація». При методології «Витрати-плюс» формується за залишковим принципом. При розрахунку «Амортизації» для стимулюючого регулювання використовується вартість активів та термін корисного використання 30 років.

3. «Витрати на оплату праці». Товариство пропонує збільшити тарифну чисельність персоналу до нормативних показників, що дасть можливість забезпечити надання послуг з розподілу електроенергії до кінцевого споживача.

4. Інші складові операційних витрат залишаються на рівні витрат в діючих тарифах.